давній —
(який давно виник, триває досі) старий, старезний, давнішній, книжн. (що стосується незапам'ятних часів) непам'ятний, доісторичний, архаїчний, р. древній.
Словник синонімів Полюги
давній —
да́вній прикметник
Орфографічний словник української мови
давній —
-я, -є. 1》 Який давно минув; колишній. || Який застарів. З давніх-давен — з давнього часу, з давніх часів; здавна. || у знач. ім. давнє, -нього, с. Минуле. 2》 Який існує вже багато часу; старий. || Здавна добре відомий; стародавній. 3》 розм. Непридатний для споживання; несвіжий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
давній —
Давніший, днедавній, прадавній, стародавній, колишній, див. древній, античний
Словник чужослів Павло Штепа
давній —
по старі́й (да́вній) па́м’яті. Під впливом колишніх звичок; за звичкою. Постійні відвідувачі по старій пам’яті продовжували відвідувати знайомі місця, і тут, за чаркою, говорили про життєві переміни (М.
Фразеологічний словник української мови
давній —
ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл.
Словник синонімів української мови
давній —
ДА́ВНІЙ, я, є. 1. Який давно минув; колишній. Відтак коваль про давнії роки згадав (Фр., XIII, 1954, 65); Фольклористи дожовтневої доби.. віддавали головну, а часто і виключну увагу фольклорові давніх часів (Рильський, III, 1956,145); // Який застарів.
Словник української мови в 11 томах
давній —
Давній, -я, -є 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Макс. (1849) 45. Вони не так старі, як давні. Ном. № 8645. В давній дуже жив він вік. Котл. 2) Древній, старинный.
Словник української мови Грінченка