давній
да́вній
-я, -є.
1》 Який давно минув; колишній.
|| Який застарів.
З давніх-давен — з давнього часу, з давніх часів; здавна.
|| у знач. ім. давнє, -нього, с. Минуле.
2》 Який існує вже багато часу; старий.
|| Здавна добре відомий; стародавній.
3》 розм. Непридатний для споживання; несвіжий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови