Значення в інших словниках
-
дворушник —
двору́шник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
дворушник —
-а, ч. Підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а таємно діє проти нього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дворушник —
див. двоєдушний, дволичний, лицемір, янус
Словник чужослів Павло Штепа
-
дворушник —
ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм.
Словник синонімів української мови
-
дворушник —
ДВОРУ́ШНИК, а, ч. Підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а таємно діє проти нього. Автор створив яскраву галерею образів цих фальшивих «народолюбців», серед них-..демагога і дворушника Поповича (Рад.
Словник української мови в 11 томах