Значення в інших словниках
-
дзюркотати —
дзюркота́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
дзюркотати —
-оче і дзюркотіти, -тить, недок. Підсил. до дзюрчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дзюркотати —
ДЗЮРЧА́ТИ (про текучу воду — утворювати монотонні булькотливі звуки), ДЗЮРКОТА́ТИ (ДЗЮРКОТІ́ТИ), ЖУРЧА́ТИ, БУРЧА́ТИ розм., БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., РОПТА́ТИ діал., ЧУ́РКАТИ діал., ЧУРКОТІ́ТИ діал.; БРИНІ́ТИ, ЖЕБОНІ́ТИ розм. (високо, тоненько).
Словник синонімів української мови
-
дзюркотати —
Дзюркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть; -кочи́, -кочі́ть і дзюркоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть; -коти́, -коті́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дзюркотати —
ДЗЮРКОТА́ТИ, о́че і ДЗЮРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до дзюрча́ти. Десь у темряві стиха дзюркотять струмочки з-під талого снігу, дихає звідусіль весною (Вас., І, 1959, 375); Тихо дзюркотіла вода з крана (Руд., Вітер.., 1958, 291); *Образно.
Словник української мови в 11 томах