Значення в інших словниках
-
диспутувати —
диспутува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
диспутувати —
-ую, -уєш, недок. Брати участь у диспуті, спорі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диспутувати —
див. дебатувати
Словник чужослів Павло Штепа
-
диспутувати —
СПЕРЕЧА́ТИСЯ з ким, про що і без додатка (виступати із запереченням, спростованням чиїх-небудь поглядів); ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, ДИСКУТУВА́ТИ, ДЕБАТУВА́ТИ, ДИСПУТУВА́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
-
диспутувати —
Диспутува́ти, -ту́ю, -ту́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
диспутувати —
ДИСПУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Брати участь у диспуті, спорі. Марив та диспутував.., декламував Верлена (Фр., IV, 1950, 39); Читач уважніше прислухається до диспутів і сам гаряче диспутує (Рад. літ-во, 5, 1962, 144).
Словник української мови в 11 томах