диспутувати
ДИСПУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Брати участь у диспуті, спорі.
Марив та диспутував.., декламував Верлена (Фр., IV, 1950, 39);
Читач уважніше прислухається до диспутів і сам гаряче диспутує (Рад. літ-во, 5, 1962, 144).
Словник української мови (СУМ-11)