Значення в інших словниках
-
довговік —
-у, ч. Період часу, який триває, існує або здатний існувати протягом багатьох років.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
довговік —
Довговік, -ка м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
Словник української мови Грінченка