довкруж —
довкру́ж прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
довкруж —
присл. Те саме, що довкола.
Великий тлумачний словник сучасної мови
довкруж —
ДОВКРУ́Ж, присл. 1. Те саме, що довко́ла 1. Пустив [Єндриховський] свою кобилку й повагом, наче на параді, дав коло на подвір'ї, поводячи довкруж довгим і чіпким поглядом (Б.
Словник української мови у 20 томах