доконечно —
доконе́чно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
доконечно —
Присл. до доконечний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доконечно —
доконе́чно необхідно, обов'язково (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
доконечно —
ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм.
Словник синонімів української мови
доконечно —
ДОКОНЕ́ЧНО. Присл. до доконе́чний. Він добре знав, що всі дівчата на селі горнуться до його [нього], й думав, що й Лукина доконечно піде за його заміж (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах