Значення в інших словниках
-
доконечне —
доконе́чне прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
доконечне —
присл. Те саме, що доконечно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доконечне —
ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм.
Словник синонімів української мови
-
доконечне —
ДОКОНЕ́ЧНЕ, присл. Те саме, що доконе́чно. — Якби мене доконечне було треба, то через двері заклич (Март., Тв., 1954, 43); Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його (Н.-Лев., І, 1956, 54).
Словник української мови в 11 томах
-
доконечне —
Доконечне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.
Словник української мови Грінченка