Значення в інших словниках
-
дострочувати —
достро́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
дострочувати —
-ую, -уєш, недок., дострочити, -рочу, -рочиш, док., перех. 1》 Закінчувати строчити; строчити до кінця, до певної межі. 2》 розм. Закінчувати писати; дописувати що-небудь. Дострочити лист.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дострочувати —
ДОСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСТРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех. 1. Закінчувати строчити; строчити до кінця, до певної межі. 2. розм. Закінчувати писати; дописувати що-небудь. Дострочити лист.
Словник української мови в 11 томах