Значення в інших словниках
-
досукувати —
досу́кувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
досукувати —
див. досукати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
досукувати —
ДОСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСУКА́ТИ, досучу́, досу́чиш і досука́ю, досука́єш, док., перех. Закінчувати сукати; сукати до кінця, до певної межі.
Словник української мови в 11 томах
-
досукувати —
Досу́кувати, -кую, -єш сов. в. досука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
Словник української мови Грінченка