Значення в інших словниках
-
дотепа —
доте́па 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота тямуща людина рідко доте́па 2 іменник жіночого роду дотепність рідко
Орфографічний словник української мови
-
дотепа —
-и, ж., розм., рідко. 1》 Вельми тямуща в якій-небудь галузі людина; знавець своєї справи. 2》 заст. Дотепність (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дотепа —
ДОТЕ́ПА, и, ж., розм., рідко. 1. Надто тямуща в якій-небудь галузі людина; знавець своєї справи. Суддею у нас був такий дотепа. 2. заст. Дотепність (у 1 знач.). — Тебе я поважаю за твою дотепу та завзяття (Метл. і Кост., Тв., 1906, 129).
Словник української мови в 11 томах
-
дотепа —
Дотепа, -пи ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. Котл. Ен. 2) Способный чоловѣкъ.
Словник української мови Грінченка