Значення в інших словниках
-
дружище —
дружи́ще іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
дружище —
-а, ч., розм. Уживається в дружньому звертанні до кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дружище —
ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев.
Словник синонімів української мови
-
дружище —
ДРУЖИ́ЩЕ, а, ч., розм. Уживається при дружньому звертанні до кого-небудь. — Ти вже, дружище, вріс у свою нову посаду, як добрий вершник у сідло — засміявся Сагайда (Гончар, І, 1954, 301).
Словник української мови в 11 томах