дружище

дружи́ще

-а, ч., розм.

Уживається в дружньому звертанні до кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. дружище — дружи́ще іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. дружище — див. друг  Словник синонімів Вусика
3. дружище — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев.  Словник синонімів української мови
4. дружище — ДРУЖИ́ЩЕ, а, ч., розм. Уживається при дружньому звертанні до кого-небудь. — Ти вже, дружище, вріс у свою нову посаду, як добрий вершник у сідло — засміявся Сагайда (Гончар, І, 1954, 301).  Словник української мови в 11 томах