дружитися

дружи́тися

дружуся, дружишся, недок., розм.

1》 з ким. Те саме, що дружити 1).

2》 з ким і без додатка. Те саме, що одружуватися.

Значення в інших словниках

1. дружитися — дружи́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дружитися — див. дружити  Словник синонімів Вусика
3. дружитися — Дружи́тися, -жу́ся, -жишся з ким  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дружитися — ДРУЖИ́ТИСЯ, дружу́ся, дру́жишся, недок., розм. 1. з ким. Те саме, що дружити 1. Андрій не дуже якось з ним дружився (Фр., VIII, 1952, 235); Він на диво сам зрозумів, що для царгородян він тільки варвар...  Словник української мови в 11 томах
5. дружитися — Дружитися, -жуся, -жишся гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.  Словник української мови Грінченка