дружити
дружи́ти
дружу, дружиш, недок.
1》 неперех., з ким. Бути в дружбі з ким-небудь.
|| без додатка. Виявляти взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного.
2》 перех., розм., рідко. Те саме, що одружувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови