дряпати

I

видирати, видраювати, видряпувати, вишкрібати, вишкрябати і вишкрябувати, дерти, драїти, драти, драяти, шкребти, шкрябати

II

див. боронувати; терти

Значення в інших словниках

1. дряпати — дря́пати 1 дієслово недоконаного виду шкрябати дря́пати 2 дієслово недоконаного виду тікати  Орфографічний словник української мови
2. дряпати — (лапами) шкрябати, скребти, дерти, дряпатися; (вірші) писати, базґрати; (горло) подразнювати, дратувати.  Словник синонімів Караванського
3. дряпати — I -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Зачіплюючи чим-небудь гострим, твердим, робити подряпини. || неперех. Шкрябати, дерти по чому-небудь. 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Писати, креслити нечітко, нерозбірливо, недбало. 3》 перех. і без додатка, розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дряпати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док.  Словник синонімів української мови
5. дряпати — ДРЯ́ПАТИ¹, аю, аєш, недок. 1. перех. Зачіплюючи чим-небудь гострим, твердим, робити подряпини. Попереду підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. дряпати — Дряпати, -паю, -єш гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. І. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскіглили і стали дряпати лапами. Стор. МПр. 112. 2) Царапать, плохо писать.  Словник української мови Грінченка