Значення в інших словниках
-
душник —
душни́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
душник —
-а, ч. Отвір для виходу повітря, диму, пари і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
душник —
ДУШНИ́К (невеликий отвір для обміну повітря), ВІДДУ́ШИНА рідше. (Дід Порада:) Отам у кутку душник є, у фундаменті (Я. Баш); Білогвардійці стали зривати динамітом входи до каменоломень, замуровувати віддушини (О. Гончар).
Словник синонімів української мови
-
душник —
ДУШНИ́К, а́, ч. Отвір для виходу повітря, диму, пари і т. ін. Щось влетіло в склеп через душник (Ю. Янов., І, 1958, 89); Коли повітря надворі тепліше, ніж у кага-тах, або є приморозки, витяжні душники слід закривати (Картопля, 1957, 259).
Словник української мови в 11 томах
-
душник —
1. Канал у муруванні печі, прокладений для того, щоб тепло краще обігрівало приміщення. 2. Вентиляційний канал, влаштований у стіні або перекритті, або проріз у віконній рамі для провітрювання приміщення.
Архітектура і монументальне мистецтво