душник
ДУШНИ́К, а́, ч. Отвір для виходу повітря, диму, пари і т. ін.
Щось влетіло в склеп через душник (Ю. Янов., І, 1958, 89);
Коли повітря надворі тепліше, ніж у кага-тах, або є приморозки, витяжні душники слід закривати (Картопля, 1957, 259).
Словник української мови (СУМ-11)