Словник синонімів Вусика

дідизний

див. стародавній

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. дідизний — діди́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дідизний — -а, -е, заст. 1》 Успадкований від дідів, предків; родовий. 2》 Дуже старий; старезний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дідизний — СТАРИ́Й (СТАР поет., фольк.) (який прожив багато років), ПОХИ́ЛИЙ, ПЕРЕСТАРІ́ЛИЙ, ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ розм. (дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь); СТАРЕ́ЗНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ розм., ПРЕСТАРИ́Й розм., ДІДИ́ЗНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  4. дідизний — Діди́зний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дідизний — ДІДИ́ЗНИЙ, а, е, заст. 1. Успадкований від дідів, предків; родовий. 2. Дуже старий; старезний. Розступилась земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (Стор., І, 1957, 343).  Словник української мови в 11 томах
  6. дідизний — Дідизний, -а, -е 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. К. Досв. 126. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).  Словник української мови Грінченка