Значення в інших словниках
-
есесівець —
есе́сівець іменник чоловічого роду, істота іст., зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
есесівець —
-вця, ч., іст. Службовець фашистських каральних охоронних загонів (СС), на якого спирався гітлерівський терористичний апарат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
есесівець —
ЕСЕ́СІВЕЦЬ, вця, ч., іст., зневажл. Службовець фашистського карального охоронного органу (СС), на який спирався гітлерівський терористичний апарат. Охрім бачив, як у спину румунським солдатам стріляв загороджувальний загін есесівців (Кучер, Чорноморці, 1956, 130).
Словник української мови в 11 томах