жарко

Варко, вогнедишно, жаркенько, жаркувато, задушливо, задушно, млосно, парить, парко, припарює, припікає, присмажує, смажить, спека, спекотно

Фразеологічні синоніми: піт ручаями; піт струмком

Значення в інших словниках

1. жарко — жа́рко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. жарко — 1》 Присл. до жаркий 1), 2). 2》 у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. 3》 у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жарко — (аж (і)) не́бу (рідко не́бові) (бу́де (ста́не)) жа́рко. Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути. Знов пост (охорона) біжить, клене, аж небу жарко (І.  Фразеологічний словник української мови
4. жарко — ЖА́РКО. 1. Присл. до жарки́й 1,2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Донч., V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок.,. (Сос., Солов.  Словник української мови в 11 томах
5. жарко — Жарко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2) — хропти. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.  Словник української мови Грінченка