Значення в інших словниках
-
животіти —
(погано жити) скніти, нидіти.
Словник синонімів Полюги
-
животіти —
животі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
животіти —
(без радощів) СКНІТИ, нидіти, нудити світом; Р. не вмирати, жити.
Словник синонімів Караванського
-
животіти —
-ію, -ієш, недок. 1》 Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи сенсу життя. 2》 Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. 3》 заст. Бути живим; жити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
животіти —
БІДУВА́ТИ (жити в бідності, терпіти нестатки), ЗЛИДАРЮВА́ТИ підсил., ЗЛИДНЮВА́ТИ підсил. розм., БИ́ТИСЯ підсил. розм., СТАРЦЮВА́ТИ підсил. розм., НУЖДА́ТИСЯ підсил. рідше., НУЖДУВА́ТИ підсил. рідко. НУЖДУВА́ТИСЯ підсил. рідко. КАПА́РИТИ зах.
Словник синонімів української мови
-
животіти —
Животі́ти, -ті́ю, -ті́єш, -ті́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
животіти —
ЖИВОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя. Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
животіти —
Животіти, -тію, -єш гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Кв. І. 95. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. І. 99.
Словник української мови Грінченка