жмут

Букет, букетик, верчик, віхоть, віхтик, віхтичок, в'язанка, в'язка, в'язочка, горстка (конопель), горсточка, дідух, жмутик; жмуточок, жужмо, кулик, куль, оберемок, оберемочок, охапок, охапочок, парка (для вкривання хати), пасмо (пряжі), пелех, пук, пучок, пучечок, сніп, снопик, снопок, снопочок

Значення в інших словниках

1. жмут — жмут іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. жмут — Пучок; (волосся) пасмо; (сіна) пук, віхоть; (світла) промінь; жмуток, жмутик, зб. жмуття.  Словник синонімів Караванського
3. жмут — [жмут] -та, м. (ў) -т'і, мн. -ти, -т'іў два жмутие  Орфоепічний словник української мови
4. жмут — -а, ч. 1》 Невелика в'язка чого-небудь; пучок. || Пасмо волосся, прядива і т. ін. || Однорідні предмети, складені разом, часто не зовсім акуратно. 2》 Шматок тканини в зім'ятому чи скрученому стані. 3》 у знач. присл. жмутом (жмутами).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. жмут — (-а) ч.; жрм. Те саме, що жмот. Чабаненко 1992, 1, 321.  Словник жарґонної лексики української мови
6. жмут — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А.  Словник синонімів української мови
7. жмут — ЖМУТ, а, ч. 1. Невелика в’язка чого-небудь; пучок. Дівчина кинула жмут гілок у вогонь (Трубл., II, 1955, 56); Лісник поклав жмут гички, якось дивно глянув на дівчину (Шиян, Гроза.., 1956, 530); // Пасмо волосся, прядива і т. ін.  Словник української мови в 11 томах