Значення в інших словниках
-
забора —
забо́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
забора —
-и, ж. Ряд, пасмо каменів, які перетинають річище поперек течії (але не через усе русло); перекат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
забора —
ЗАБО́РА, и, ж. Ряд, пасмо каменів, які перетинають річище поперек течії (але не через усе русло); перекат. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь (Сл. Гр.
Словник української мови в 11 томах
-
забора —
Забо́ра, -ри ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. І. 138.
Словник української мови Грінченка