задавнений —
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до задавнити. 2》 у знач. прикм. Який існує здавна, почався давно; давній, застарілий. Задавнений борг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задавнений —
Зада́внений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
задавнений —
ЗАДА́ВНЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зада́внити. Задавнена ще з дитячих років хвороба загострилася, підточувала й без того слабкий організм (Збан.
Словник української мови в 11 томах
задавнений —
Задавнений, -а, -е Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Словник української мови Грінченка