Великий тлумачний словник сучасної мови

задавнений

зада́внений

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до задавнити.

2》 у знач. прикм. Який існує здавна, почався давно; давній, застарілий. Задавнений борг.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. задавнений — зада́внений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. задавнений — див. смердючий; стародавній  Словник синонімів Вусика
  3. задавнений — (- хворобу) занедбаний, занехаяний, нелікований, негоєний; (біль) давній, застарілий; (борг) залеглий, сов. прострочений.  Словник синонімів Караванського
  4. задавнений — Зада́внений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. задавнений — ЗАДА́ВНЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зада́внити. Задавнена ще з дитячих років хвороба загострилася, підточувала й без того слабкий організм (Збан.  Словник української мови в 11 томах
  6. задавнений — Задавнений, -а, -е Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.  Словник української мови Грінченка