Значення в інших словниках
-
закаблук —
закаблу́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
закаблук —
-а, ч. 1》 Задня частина взуття, що охоплює п'яту. 2》 Те саме, що каблук.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
закаблук —
дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) (і переда́м). Запально, темпераментно танцювати. Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний); Колись тут .. збиралася ..
Фразеологічний словник української мови
-
закаблук —
КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п'яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП'Я́ТОК заст., ОБЧА́С (ОБЦА́С) діал.; ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті).
Словник синонімів української мови
-
закаблук —
ЗАКАБЛУ́К, а, ч. 1. Задня частина взуття, що охоплює п’яту. Він був уже в чоботях і зіп’явся на носки тоді хитнувся на закаблуки, щоб розім’яти онучі на нозі (Смолич, Реве та стогне..
Словник української мови в 11 томах