Значення в інших словниках
-
заріза —
-и, ч., діал. Убивця, розбійник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заріза —
зарі́за іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
заріза —
до зарі́зу, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т. ін. Дуже, конче. — О, гранати!.. Потрібні до зарізу. Ми вже п’ять контратак відбили!.. (О. Гончар); Полковникові був потрібен “язик”. Як кажуть — до зарізу (І.
Фразеологічний словник української мови
-
заріза —
РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
заріза —
ЗАРІ́ЗА, и, ч., діал. Убивця, розбійник. Піймали одного зарізу: То Евріала-молодця (Котл., І, 1952, 228).
Словник української мови в 11 томах