Значення в інших словниках
-
засланець —
засла́нець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
засланець —
як ім. засланий, висланий, вивезений; (з погляду влади) репресований.
Словник синонімів Караванського
-
засланець —
-нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебував на засланні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
засланець —
ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом).
Словник синонімів української мови
-
засланець —
ЗАСЛА́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебуває на засланні. У роки заслання Шевченко близько здружився з багатьма польськими діячами, політичними засланцями (Мист., 3, 1955, 18).
Словник української мови в 11 томах
-
засланець —
Засланець, -нця м. Ссыльный. Желех.
Словник української мови Грінченка