засланець
ЗАСЛА́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебуває на засланні.
У роки заслання Шевченко близько здружився з багатьма польськими діячами, політичними засланцями (Мист., 3, 1955, 18).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАСЛА́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебуває на засланні.
У роки заслання Шевченко близько здружився з багатьма польськими діячами, політичними засланцями (Мист., 3, 1955, 18).
Словник української мови (СУМ-11)