затримувати —
-ую, -уєш, недок., затримати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні. Затримувати увагу. 2》 Перешкоджати чиємусь рухові, уповільнювати, гальмувати просування, розвиток чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затримувати —
АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм.
Словник синонімів української мови
затримувати —
Затри́мувати, -мую, -муєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
затримувати —
ЗАТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТРИ́МАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні. Спиняюсь. Мене затримує запах пароходного диму (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах