зацитькувати —
заци́тькувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
зацитькувати —
-ую, -уєш, недок., зацитькати, -аю, -аєш, док., розм. 1》 тільки док., без додатка і на кого, неперех.Заговорити "цить", "цитьте" і т. ін., встановлюючи тишу. 2》 перех. і без додатка. Заспокоювати, втихомирювати, примушуючи припинити крик, плач і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зацитькувати —
Заци́тькувати, -кую, -куєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зацитькувати —
ЗАЦИ́ТЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. тільки док., без додатка і на кого, неперех. Заговорити «цить», «цитьте» і т. ін., встановлюючи тишу. О. Лука зацитькав на школярів, регіт стих (Вас.
Словник української мови в 11 томах
зацитькувати —
Зацитькувати, -кую, -єш сов. в. зацитькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. Мир. ХРВ. 413. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка