Значення в інших словниках
-
зачитувати —
зачи́тувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
зачитувати —
-ую, -уєш, недок., зачитати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Читати що-небудь вголос для когось, здебільшого для загального відома (на зборах, засіданнях і т. ін.); оголошувати. 2》 розм. Розтріпувати, заяложувати, рвати (книжку, газету і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зачитувати —
ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
зачитувати —
ЗАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Читати що-небудь вголос для когось, звичайно для загального відома (на зборах, засіданнях і т. ін.); оголошувати.
Словник української мови в 11 томах