Значення в інших словниках
-
защіпка —
за́щіпка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
защіпка —
-и, ж. 1》 Гачок або інший запір (на дверях, вікні і т. ін.). 2》 Металеве пристосування для скріплення чого-небудь (на одязі, валізі, футлярі і т. ін.); застібка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
защіпка —
трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми. Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. Чи певні ви.., що серед двох десятків людей .. не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами?...
Фразеологічний словник української мови
-
защіпка —
ЗАМО́К (пристрій для замикання дверей), ЗАПІ́Р рідше, ЗА́ПІРКА рідко; КОЛО́ДКА діал. (висячий замок). Він замкнув зовнішні двері на важкий залізний засув з висячим замком як московський калач завбільшки, забрав ключ (З.
Словник синонімів української мови
-
защіпка —
За́щіпка, -пки, -пці; -щіпки, -щіпок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
защіпка —
ЗА́ЩІПКА, и, ж. 1. Гачок або інший запір (на дверях, вікні і т. ін.). Стукнула защіпка, і в розчинене вікно полилася на неї [Христю] рання прохолода (Мирний, III, 1954, 304); Килина вийшла за ними [дівчатами].
Словник української мови в 11 томах