Значення в інших словниках
-
збаламучений —
збаламу́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
збаламучений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збаламутити. 2》 у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збаламучений —
КАЛАМУ́ТНИЙ (про воду та іншу рідину — не прозорий, не чистий), МУТНИ́Й розм., БАЛАМУ́ТНИЙ розм.; СКОЛО́ЧЕНИЙ, ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ розм. (який утратив прозорість). Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Т.
Словник синонімів української мови
-
збаламучений —
ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збаламу́тити. Ми всім народом ополчились, Дніпро і Волга розгнівились — І морем бурним покотились До збаламученої Шпре!...
Словник української мови в 11 томах