Значення в інших словниках
-
збанятко —
збаня́тко іменник середнього роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
збанятко —
ЗБАНЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш. до збаня́. Коло баби стояв на землі кусень хліба та й збанятко з водою (Стеф., Вибр.. 1945, 47).
Словник української мови в 11 томах
-
збанятко —
Збаня́, -ня́ти с. 1) Маленькій жбанъ. ум. збанятко. Камен. у. 2) мн. раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.
Словник української мови Грінченка