збанятко

збаня́тко

іменник середнього роду

діал.

Значення в інших словниках

1. збанятко — див. глечик  Словник синонімів Вусика
2. збанятко — ЗБАНЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш. до збаня́. Коло баби стояв на землі кусень хліба та й збанятко з водою (Стеф., Вибр.. 1945, 47).  Словник української мови в 11 томах
3. збанятко — Збаня́, -ня́ти с. 1) Маленькій жбанъ. ум. збанятко. Камен. у. 2) мн. раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.  Словник української мови Грінченка