1. Орфографічний словник української мови

збанятко

збаня́тко

іменник середнього роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збанятко — див. глечик Словник синонімів Вусика
  2. збанятко — ЗБАНЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш. до збаня́. Коло баби стояв на землі кусень хліба та й збанятко з водою (Стеф., Вибр.. 1945, 47). Словник української мови в 11 томах
  3. збанятко — Збаня́, -ня́ти с. 1) Маленькій жбанъ. ум. збанятко. Камен. у. 2) мн. раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9. Словник української мови Грінченка