1. Словник української мови Грінченка

збанятко

Збаня́, -ня́ти

с.

1) Маленькій жбанъ. ум. збанятко. Камен. у.

2) мн. раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збанятко — збаня́тко іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. збанятко — див. глечик Словник синонімів Вусика
  3. збанятко — ЗБАНЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш. до збаня́. Коло баби стояв на землі кусень хліба та й збанятко з водою (Стеф., Вибр.. 1945, 47). Словник української мови в 11 томах