збанувати

Збанува́ти, -ну́ю, -єш

гл.

1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. Гол. II. 773. — на очі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить. Уман. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збанувати — збанува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збанувати — ЗБАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, діал. Док. до банува́ти. Мовлять мені добрі люде [люди], що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала (з народної пісні); – Ваш син живий .. Проте збанував за вами люто, чолобиття посилає, а через неділю й сам доскочить!... Словник української мови у 20 томах