збанувати
Збанува́ти, -ну́ю, -єш
гл.
1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. Гол. II. 773. — на очі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить. Уман. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збанувати — збанува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- збанувати — ЗБАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, діал. Док. до банува́ти. Мовлять мені добрі люде [люди], що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала (з народної пісні); – Ваш син живий .. Проте збанував за вами люто, чолобиття посилає, а через неділю й сам доскочить!... Словник української мови у 20 томах