1. Словник української мови в 11 томах

збанятко

ЗБАНЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш. до збаня́.

Коло баби стояв на землі кусень хліба та й збанятко з водою (Стеф., Вибр.. 1945, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збанятко — збаня́тко іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. збанятко — див. глечик Словник синонімів Вусика
  3. збанятко — Збаня́, -ня́ти с. 1) Маленькій жбанъ. ум. збанятко. Камен. у. 2) мн. раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9. Словник української мови Грінченка