збоченець

див. легковажний

Значення в інших словниках

1. збоченець — збо́ченець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. збоченець — -нця. Людина, чия поведінка, діяльність, погляди відхиляються від правильного або певного напрямку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збоченець — ЗБО́ЧЕНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто має збочення (у 2 знач.). – Як ви могли сподіватися, що я покриватиму вашу розпусту! .. Я не потерплю біля себе збоченців (О.  Словник української мови у 20 томах
4. збоченець — збоче́нець → зберезьнік (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт