збоченець —
збо́ченець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
збоченець —
див. легковажний
Словник синонімів Вусика
збоченець —
-нця. Людина, чия поведінка, діяльність, погляди відхиляються від правильного або певного напрямку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збоченець —
ЗБО́ЧЕНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто має збочення (у 2 знач.). – Як ви могли сподіватися, що я покриватиму вашу розпусту! .. Я не потерплю біля себе збоченців (О.
Словник української мови у 20 томах