збоченець

збоче́нецьзберезьнік (м, ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збоченець — збо́ченець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. збоченець — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  3. збоченець — -нця. Людина, чия поведінка, діяльність, погляди відхиляються від правильного або певного напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збоченець — ЗБО́ЧЕНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто має збочення (у 2 знач.). – Як ви могли сподіватися, що я покриватиму вашу розпусту! .. Я не потерплю біля себе збоченців (О. Словник української мови у 20 томах