збоченець
збо́ченець
-нця.
Людина, чия поведінка, діяльність, погляди відхиляються від правильного або певного напрямку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збоченець — збо́ченець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- збоченець — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- збоченець — ЗБО́ЧЕНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто має збочення (у 2 знач.). – Як ви могли сподіватися, що я покриватиму вашу розпусту! .. Я не потерплю біля себе збоченців (О. Словник української мови у 20 томах
- збоченець — збоче́нець → зберезьнік (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт