Значення в інших словниках
-
зволікатися —
зволіка́тися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
зволікатися —
-аюся, -аєшся, недок., зволоктися, -лочуся, -лочеишся; мин. ч. зволікся, -локлася, -локлося; док., розм. 1》 Насилу підводитися, вставати, злазити з чого-небудь. 2》 тільки недок. Те саме, що зволікати 4). 3》 тільки недок. Пас. до зволікати 1-3), 5).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зволікатися —
ЗВОЛІКА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, тільки недок. 1. Те саме, що зволіка́ти². [Ганна:] З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (М.
Словник української мови у 20 томах
-
зволікатися —
ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
зволікатися —
ЗВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗВОЛОКТИ́СЯ, лочу́ся, ло́чешся; мин. ч. зволі́кся, локла́ся, ло́ся; док., розм. 1. Насилу підводитися, вставати, злазити з чого-небудь. Я зволікся з ліжка, босими ногами пішов до дверей і відчинив (Фр.
Словник української мови в 11 томах