Значення в інших словниках
-
згодитися —
зго́дитися дієслово доконаного виду дати згоду згоди́тися дієслово доконаного виду стати придатним
Орфографічний словник української мови
-
згодитися —
Згоди́тися. Домовитися про ціну. Віднаймемо в пана посесию єго ланів, загосподаруємо ся, а відтак, може, на вічне купимо. З посесорами нам не жити. З ними нам воювати ся.
Українська літературна мова на Буковині
-
згодитися —
I [згодиетиес'а] -оджус'а, -диес':а; нак. -одз'с'а, -од'теис'а (дати згоду) II [згодитиес'а] згоуджус'а, -дис'а, -диц':а, -диемос'а, -диетес'а, -д'ац':а; нак. -дис'а, згоуд'іц':а (стати придатним)
Орфоепічний словник української мови
-
згодитися —
I зг`одитисядив. згоджуватися. II згод`итися-джуся, -дишся, док. Виявитися придатним, корисним для кого-, чого-небудь; стати в пригоді, знадобитися. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
згодитися —
ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
згодитися —
Зго́ди́тися, -джуся, зго́дишся, -дятся; зго́дься, зго́дьтеся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
згодитися —
ЗГОДИ́ТИСЯ див. зго́джуватися. ЗГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. Виявитися придатним, корисним для кого-, чого-небудь; пригодитися, знадобитися.
Словник української мови в 11 томах
-
згодитися —
Згодитися см. згоджатися.
Словник української мови Грінченка