зелина

див. стебло

Значення в інших словниках

1. зелина — ЗЕЛИ́НА, и, ж., рідко. 1. Травина. Єдині ми. Землею і водою, зелиною і яблуком в саду (П. Мовчан); Цей край для неї безмежно любий, і земля, в якій поховано великий ключ її роду, – свята. Вона знає на ній кожну деревину, квітку, зелину (К. Мотрич).  Словник української мови у 20 томах